Abstract:
Синтаксичні дослідження французького художнього прозового тексту в
антропоцентричній парадигмі крізь призму когнітивного підходу спираються
сьогодні на питання взаємозалежності між мовою, мовленням і мисленням, а
також на зв’язок між письмовим та усним мовленням. Окремо постає питання відображення синтаксичних особливостей усного мовлення у тексті художнього твору як у мовленні персонажів, так і в авторському мовленні.Уникаючи називати сучасну французьку літературу постмодерновою, Б. Бланкман характеризує сучасний французький роман як особливу фікцію, що є інтеграцією авторських спогадів та уяви [1: 7]. Стилістичні прийоми, які використовуються французькими авторами у тексті, покликані забезпечити створення ефекту дійсності вигаданого світу літературного твору.
