Тактильна поведінка мовця в англомовному художньому дискурсі: номінативний та комунікативно-прагматичний аспекти

Abstract

Дисертацію присвячено вивченню тактильної поведінки мовця в англомовному художньому дискурсі в номінативному та комунікативно- прагматичному аспектах. Теоретико-методологічною базою дослідження є наукові праці в галузях комунікативної лінгвістики, теорії номінації, прагмалінгвістики, психолінгвістики та невербальної семіотики, у фокусі яких знаходиться проблематика тілесності та невербальної комунікації людини, а також лінгвальна репрезентація зазначених явищ у семіотичній площині дискурсу. У роботі визначено, що тактильна поведінка мовця – це одна або декілька невербальних фізичних контактних дій (дотиків) мовця, виконаних за допомогою руки чи іншої частини його тіла стосовно об'єкта дії, які є функціонально та прагматично навантажені, виходячи з лінгвальних і екстралінгвальних ознак конкретного моменту комунікативного буття людини. Таким чином, одиницею виміру тактильної поведінки мовця є дотик, що має вроджений іманентний характер, є фундаментальним засобом осягнення світу через фізичний контакт із ним, невербальною категорією дискурсивної взаємодії мовців, прагматичним інструментом впливу в процесі комунікації.