Abstract:
Антропоцентричний принцип лінгвістики стимулював розвиток нової науки – лінгвістичної аксіології, яку активно розробляли Н. Д. Арутюнова [1], М. Ф. Алефіренко [2], О. Л. Бєссонова [3], Т. І. Вєндіна [4], О. М. Вольф [5],
Є. Ф. Серебренникова [6], Г. І. Приходько [7], І. В. Чекулай [8] та
інші, і в основу якої покладено аксіологічний вимір мови. Лінгвістична аксіологія зумовила необхідність розробки нового напряму, який названо етносеміометричною аксіоконцептологію. Етносеміометрія (за Є. Ф. Серебренниковою) в такому ракурсі
методологічно виконує роль дієвого інструмента як для емпіричної, так і для експериментальної когнітивно-семантичної інтерпретації цінностей (М. М. Болдирєв [9], В. І. Карасик [10], Роналд Ленекер [11]), що онтологічно відображені в
аксіоконцептосфері кожного етносу.
