Abstract:
Від діагностики поточного стану проблеми залежить опрацювання заходів і процедур, спрямованих на поліпшення розуміння проблеми й імплементацію практичних заходів її розв’язання. Метою статті є визначення сутності поняття «діагностика» на тлі суміжних термінів, що передбачає аналіз зазначених понять у різних галузях знань (діагностика у філософському розумінні, технічна, медична, економічна, психологічна, педагогічна, лінгвістична діагностика), окреслення параметрів, які
розкривають зміст поняття «діагностика». У статті розкриті перспективи
дослідження нової для психолінгвістики корпусно-експериментальної діагностичної процедури. Поняття «діагностика» в міждисциплінарному вимірі позначає теорію,
принципи, підходи, методи й інструменти розпізнання, оцінки й вимірювання об’єктів дослідження, визначення причин і динаміки їх змін із метою подальшого прогнозу й надання рекомендацій щодо покращення актуального стану. Продукція кваліфікованої діагностики дозволяє скласти актуальну картину стану досліджуваного об’єкта, визначити процеси, які відбуваються з об’єктом, виміряти їх інтенсивність, установити направленість, окреслити причинно-наслідкові й функційні
зв’язки з навколишнім середовищем. Діагностика завжди опосередкована
методологічним підґрунтям і діагностичним інструментарієм і використовує прийняту для певної галузі термінологію. Перспективним напрямом дослідження в психолінгвістиці є корпусно-експериментальна діагностика (А.В. Корольова, О.О. Черхава, Н.М. Бобер, Я.В. Капранов), яка дозволяє сформувати науковий об’єм певного поняття за допомогою відбору інформації в корпусі й опрацювати її експериментальним шляхом завдяки комплексу методів і методик. Підґрунтям корпусно-експериментальної діагностики як нової методологічної процедури й методу наукового пізнання стали напрацювання в галузі корпусної лінгвістики, дослідження якої зосереджені на вивченні питань відбору й способів представлення
інформації в корпусі для отримання повного уявлення щодо досліджуваного явища й певної мови в цілому.
