Короткий опис(реферат):
У статті описано трансформаційні механізми адаптації саме для латинських запозичених лексем у давньоанглійській мові. Охарактеризовано екстралінгвістичні чинники впливу на процес адаптації слів латинського похо дження, зокрема, визначено початок входження нової лексики до словникового складу давньоанглійської мови. Умовно розділено все латинські запозичення на три основні групи: континентального періоду, періоду поселення та християнського періоду. Виявлено провідні сфери для поповнення давньоанглійського вокабуляру, а саме:
побутова, «наукова», військова, церковна лексика, що призвело до активізації та поступового розширення дав ньоанглійського словникового фонду, зумовивши появу методів сучасного словотвору, тому що англійська мова відмовилася від старого індоєвропейського способу вираження функцій слова у реченні за допомогою флексій, знайшовши для цього інші засоби. Охарактеризовано процес і подальші механізми для повної адаптації запозиченої лексеми в давньоанглійській
мові, зокрема, виявлено, що трансформації, яким підлягають нові слова, які щойно потрапили до мови англів, можливо розділити на такі: лексичні, семантичні, граматичні і фонетичні. Зазначено, що дані пертурбації, які відбуваються із латинськими лексемами, призводять до повної або часткової їх адаптації; важливо, що ці про цеси можуть відбуватися водночас або поступово. Для дослідження трансформаційних процесів пристосування запозичень до нової мови слід використовувати ілюстративний лексичний матеріал, яким стала поема «Беовульф» в оригіналі, автор донині є невідомим, твір датований VIII –поч. XI ст. н.е. За допомогою вибірки та комп’ютерної програми «Multi Text Finder» у нашому
дослідженні отримано 40 лексем, деякі з них будуть представлені та детально охарактеризовані у даній стат ті для демонстрації механізмів адаптації латинських слів у давньоанглійській мові.