Abstract:
У статті актуалізується термінологічне поле поняття “ступінь резилентності” у психолінгвістиці як показник феноменологічного процесу, що відповідає за психічну реакцію людини на різні життєві фак тори, тобто це формат реакції на слово-стимул, для якого необхідною є певний вид адаптації. Зроблено спробу виокремити такі ступені резилентності і адаптації: ступінь резилентності з фіксацією позитивної
адаптації – коли людина успішно, без труднощів пристосовується до нових умов соціуму та не відчуває психологічних труднощів; Ступінь резилентності з фіксацією умовної адаптації демонструє групу так зва ного “ризику”, тобто репрезентує схильність особистості до виникнення певних труднощів і бар’єрів, (зокрема психологічних) під час пристосування до життєвих обставин; ступінь резилентності з фіксацією не гативної адаптації характеризується неможливістю пристосування особистості до нових умов життєдіяль ності через певні психолого-фізіологічні проблеми.
