Abstract:
У дисертації запропоновано визначення фахової мови гомеопатії як складноструктурованої сукупності синтетичних і аналітичних мовних засобів, що
утворюють таксономічні, парадигматичні і синтагматичні відношення та
використовуються для поняттєвого визначення засад, принципів і основних понять,
що асоціюються з гомеопатичною терапією з метою трансляції фахової інформації
для фахівців і пацієнтів. У розробці комплексної методики дослідження використовується інструментарій міждисциплінарних спеціальних методів і прийомів лінгвістики, у тому числі зіставного аналізу, структурного аналізу, семантичного аналізу (семасіологічного компонентного і ономасіологічного аналізу внутрішньої форми композитів, похідних слів і метафоричних номінацій) у поєднанні з методикою
концептуальної інтеграції, морфолого-синтаксичним моделюванням, методом
словникових дефініцій та елементами методу етимологічного аналізу.
