Ізоморфізм і аломорфізм фахової мови гомеопатії (на матеріалі англійської, іспанської, німецької та української мов)

Abstract

У дисертації запропоновано визначення фахової мови гомеопатії як складноструктурованої сукупності синтетичних і аналітичних мовних засобів, що утворюють таксономічні, парадигматичні і синтагматичні відношення та використовуються для поняттєвого визначення засад, принципів і основних понять, що асоціюються з гомеопатичною терапією з метою трансляції фахової інформації для фахівців і пацієнтів. У розробці комплексної методики дослідження використовується інструментарій міждисциплінарних спеціальних методів і прийомів лінгвістики, у тому числі зіставного аналізу, структурного аналізу, семантичного аналізу (семасіологічного компонентного і ономасіологічного аналізу внутрішньої форми композитів, похідних слів і метафоричних номінацій) у поєднанні з методикою концептуальної інтеграції, морфолого-синтаксичним моделюванням, методом словникових дефініцій та елементами методу етимологічного аналізу.