Конотації зоонімів у сучасному молодіжному мовленні і традиційній українській лінгвокультурі: константи і динаміка сприйняття

Abstract

Стаття присвячена порівняльному дослідженню конотацій зоонімів у сучасному молодіжному мовленні і традиційній українській лінгвокультурі. Актуальність запропонованої статті зумовлена потребою систематизації нових конотативних одиниць у сучасному українському мовленні, необхідністю окреслити динаміку оцінного маркування словникового запасу й уточнити відомості про взаємозв’язок мови та нематеріальної культури народу. Мета статті – порівняння конотативних значень зоонімів у мовленні сучасної молоді та в українських фольклорних текстах, з’ясування констант та динаміки. Для досягнення цієї мети виконано такі завдання: 1) визначено основні зооніми, які сучасна молодь використовує з різними конотативними значеннями; 2) виокремлено спільні та відмінні конотативні значення зоонімів в українських прислів’ях та сучасному молодіжному мовленні; 3) проаналізовано мотивацію розвитку нових конотативних забарвлень в узвичаєних зоонімів; 4) установлено фактори, що сприяють метафоризації зоонімів у молодіжному мовленні або, навпаки, обмежують її. Дослідження виконано за допомогою описового методу, методів контекстуального аналізу, функційного аналізу та методики компонентного аналізу. У статті обґрунтовано важливу роль зоонімів в емоційно-оцінному забарвленні мовлення сучасної молоді: вони забезпечують колоритне й наочне втілення переважно негативних рис характеру людини: обмеженості, необізнаності, неохайності, впертості, вульгарності тощо. Більшість зоонімів актуалізує зневажливе ставлення до об’єкта номінації, рідше – іронічно-насмішкувате чи поблажливе. Доведено, що сучасна молодь не тільки використовує зооніми з узвичаєними конотативними значеннями, але й активно переосмислює деякі з них, утворюючи нові негативнооцінні значення. Зміна конотативних значень зоонімів відображає певну динаміку цінностей у суспільстві. Конотативну силу втрачають ті зооніми, що називають тварин, з якими молодь контактує менше. Натомість вона охочіше використовує назви екзотичних та диких тварин, що вирізняються специфічними звичками, оскільки такі зооніми сприяють формуванню особливо влучних і колоритних образів.