Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Заскалета, Валентина Петрівна | |
dc.contributor.author | Гмиря, Людмила Володимирівна | |
dc.contributor.author | Мінчак, Галина Богданівна | |
dc.date.accessioned | 2023-09-22T13:35:32Z | |
dc.date.available | 2023-09-22T13:35:32Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.citation | Заскалета В. П. Сувереноніми як нові засоби творення образу держави-агресора в українській інтернет-комунікації / В. П. Заскалета // Вісник КНЛУ. Сер. Філологія. - 2022. - Т. 25. - № 2. - С. 32 - 43 | en_US |
dc.identifier.uri | http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5202 | |
dc.description.abstract | У статті досліджено зафіксовані в сучасних інтернет-виданнях та соціальних мережах сувереноніми Росії як держави-агресора, що веде жорстоку, проте нічим не спровоковану війну проти України; обґрунтовано появу неосуверенонімів потребою інтернет-комунікантів якнайвлучніше назвати державу, яка веде агресивні дії проти України, та передати в цих назвах емоції, викликані такими діями. Доведено, що аналізовані неосувереноніми експлікують визначальні на сьогодні характеристики Російської Федерації: становлення неототалітаризму; невідповідність економічної і військової потуги амбіціям на світову гегемонію; абсурдність, з погляду українців, внутрішньої і зовнішньої політики; нерозвинутість громадянського суспільства; брак критичного мислення навіть в освічених верств населення; культ жорстокості, атрофія емпатії до українців у пересічних росіян; рабська покірність, нездатність російського суспільства на масовий антивоєнний протест. Більшість проаналізованих суверенонімів має виразне негативне оцінне забарвлення, завдяки якому експліцитно чи імпліцитно виявляються переважно такі емоції номінантів, як гнів і зневага, що слугує індикатором ставлення українського соціуму до держави-агресора. За будовою досліджені оніми є простими однослівними, складними однослівними та складеними. З погляду деривації однослівні сувереноніми на позначення Російської Федерації як держави-агресора утворено лексико-семантичним способом (онімізацією та трансонімізацією), тобто це неосеманти, і морфологічними способами – складанням, афіксацією та абревіацією. Складені сувереноніми структурно являють собою підрядні словосполучення іменникового типу. | en_US |
dc.language.iso | other | en_US |
dc.publisher | Видав. центр КНЛУ | en_US |
dc.relation.ispartofseries | Філологія;Т. 25. - № 2 | |
dc.subject | суверенонім | en_US |
dc.subject | неосуверенонім | en_US |
dc.subject | мотивація | en_US |
dc.subject | конотація | en_US |
dc.subject | дериват | en_US |
dc.subject | деривація | en_US |
dc.subject | інтернет-комунікація | en_US |
dc.subject | sovereignonym | en_US |
dc.subject | neosovereignonym | en_US |
dc.subject | motivation | en_US |
dc.subject | connotation | en_US |
dc.subject | derivative | en_US |
dc.subject | derivation | en_US |
dc.subject | Internet communication | en_US |
dc.title | Сувереноніми як нові засоби творення образу держави-агресора в українській інтернет-комунікації | en_US |
dc.type | Article | en_US |