Репозитарій Київського національного
лінгвістичного університету

Сувереноніми як нові засоби творення образу держави-агресора в українській інтернет-комунікації

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Заскалета, Валентина Петрівна
dc.contributor.author Гмиря, Людмила Володимирівна
dc.contributor.author Мінчак, Галина Богданівна
dc.date.accessioned 2023-09-22T13:35:32Z
dc.date.available 2023-09-22T13:35:32Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.citation Заскалета В. П. Сувереноніми як нові засоби творення образу держави-агресора в українській інтернет-комунікації / В. П. Заскалета // Вісник КНЛУ. Сер. Філологія. - 2022. - Т. 25. - № 2. - С. 32 - 43 en_US
dc.identifier.uri http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/5202
dc.description.abstract У статті досліджено зафіксовані в сучасних інтернет-виданнях та соціальних мережах сувереноніми Росії як держави-агресора, що веде жорстоку, проте нічим не спровоковану війну проти України; обґрунтовано появу неосуверенонімів потребою інтернет-комунікантів якнайвлучніше назвати державу, яка веде агресивні дії проти України, та передати в цих назвах емоції, викликані такими діями. Доведено, що аналізовані неосувереноніми експлікують визначальні на сьогодні характеристики Російської Федерації: становлення неототалітаризму; невідповідність економічної і військової потуги амбіціям на світову гегемонію; абсурдність, з погляду українців, внутрішньої і зовнішньої політики; нерозвинутість громадянського суспільства; брак критичного мислення навіть в освічених верств населення; культ жорстокості, атрофія емпатії до українців у пересічних росіян; рабська покірність, нездатність російського суспільства на масовий антивоєнний протест. Більшість проаналізованих суверенонімів має виразне негативне оцінне забарвлення, завдяки якому експліцитно чи імпліцитно виявляються переважно такі емоції номінантів, як гнів і зневага, що слугує індикатором ставлення українського соціуму до держави-агресора. За будовою досліджені оніми є простими однослівними, складними однослівними та складеними. З погляду деривації однослівні сувереноніми на позначення Російської Федерації як держави-агресора утворено лексико-семантичним способом (онімізацією та трансонімізацією), тобто це неосеманти, і морфологічними способами – складанням, афіксацією та абревіацією. Складені сувереноніми структурно являють собою підрядні словосполучення іменникового типу. en_US
dc.language.iso other en_US
dc.publisher Видав. центр КНЛУ en_US
dc.relation.ispartofseries Філологія;Т. 25. - № 2
dc.subject суверенонім en_US
dc.subject неосуверенонім en_US
dc.subject мотивація en_US
dc.subject конотація en_US
dc.subject дериват en_US
dc.subject деривація en_US
dc.subject інтернет-комунікація en_US
dc.subject sovereignonym en_US
dc.subject neosovereignonym en_US
dc.subject motivation en_US
dc.subject connotation en_US
dc.subject derivative en_US
dc.subject derivation en_US
dc.subject Internet communication en_US
dc.title Сувереноніми як нові засоби творення образу держави-агресора в українській інтернет-комунікації en_US
dc.type Article en_US


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу