Abstract:
У статті запропоновано результати лінгвістичної розвідки інтерперсональних конфліктів
у зоні персонажа англомовного художнього дискурсу з позицій теорії мультимодальності,
прагмалінгвістики та семіотики. Семіозис при цьому визначається як дія знака, динамічний
процес смислоутворення та смислоінтерпретації, що реалізується через мультимодальні
семіотичні режими, які в сукупності конструюють значення, інфероване в комунікативних
конфліктних ситуаціях. Це конструювання відбувається за допомогою конфліктивів як
емерджентних дискурсивних конструктів, результату інтерактивного конструювання
вербальними, невербальними, графічними семіотичними ресурсами на певних стадіях розвитку
конфліктної комунікативної ситуації. Лінгвосеміотичний простір їх реалізації представлений
площиною дисгармонізації міжособистнісних стосунків персонажів, семіозис будується через
висвітлення когнітивних, семіотичних, прагматичних, комунікативних особливостей конфліктивів
як оперативних одиниць конфліктного дискурсу. Понад те, досягнення відповідних висновків
потребує розуміння когнітивного, психологічного, соціального, культурного складників, що
супроводжують розповідь.
Мета дослідження полягає також у встановленні зв’язку між різними підходами до трактування
процесу розвитку конфліктної комунікації та методів її дослідження в сучасних наукових студіях.
Мультимодальна природа конфліктивів дозволяє залучати до аналізу конфліктної мовленнєвої ситуації в художньому дискурсі одразу декілька модусів мультимодальності: вербальних, слухових,
візуальних, кінетичних та ін. Ці зразки комбінації значень або їх множення із залученням засобів
різних семіотичних ресурсів разом конструюють значення, комуніковане та інтерпретоване в
ситуаціях інтерперсональних конфліктів у зоні персонажа в англійськомовному художньому
дискурсі. Для досягнення поставленої мети дослідження застосовано семіотичний підхід до
аналізу конфліктного дискурсу в парадигмі наукових досліджень, прагмалінгвістичний аналіз,
елементи конверсаційного аналізу, мультимодального аналізу дискурсу. Отримані результати
дослідження дозволять розширити можливості вивчення конфліктів у художньому дискурсі
за допомогою семіотичного підходу та поглибити ефективність лінгвістичних розвідок у сфері
конфліктної комунікації.
