Abstract:
Статтю присвячено дослідженню гри слів в ергономічних назвах Мадрида, Малаги, Кадіса,
Саламанки, Києва, Чернігова та Одеси. Метою статті є вивчення способів творення гри слів у ергонімах.
Запропоновано термін "словогра / слово-гра" в українській мові, проаналізовано лексико-семантичні,
граматичні, фонетичні, графічні способи творення слово-гри в іспанських і українських ергонімах.
Матеріал дослідження становлять ергономічні назви (назви ресторанів, магазинів, перукарень) Києва,
Чернігова, Одеси, Мадрида, Саламанки, Малаги, Кадіса. Методи дослідження – лексико-семантичний,
лексико-граматичний, фонетичний і графічний аналіз українських та іспанських ергонімів. Серед лексико-
семантичних засобів представлені метафори, псевдопаронімія як спосіб креації алюзивних назв.
Фонетичні засоби словогри включають алітерацію, асонанс, риму. Графічні засоби творення гри слів
містять капіталізацію, параграфемні знаки, вживання літер замість слів у середині назви. Лексико-
граматичні і синтаксичні засоби творення словогри в ергонімах представлені перерозподілом складів,
особливо в назвах із структурою словосполучення. Виявлено, що в іспанській мові більше дієслівних
ергонімів, на відміну від української, де переважають номінативні ергонімічні назви. Особливістю
української егроніміки є комбінування кирилиці і латиниці в одній назві або написання кирилицею
іноземних слів. Гра слів із гумористичним ефектом більш характерна для українських ергонімів.
Визначено функції гри слів в ергономічних назвах. Встановлено, що основна функція словогри
в ергонімах – експресивна номінація для привернення уваги клієнтів. Перспективним є дослідження
словогри в ергонімах інших ареалів для виявлення місцевих тенденцій творення словогри і схильності
до гумору в словотворчості.