Abstract:
Стаття присвячена дослідженню адверба even у корпусах Corpus of Middle English Prose and Verse
та Early English Books Online, тексти яких і програмне забезпечення дають змогу простежити вплив
інформаційної структури речення на його розвиток. На основі корпусно-семантичного аналізу
пам’яток XII–XVII ст. ідентифіковано even як фокусувальний адверб й визначено основні його
характеристики як адитивного адверба. Розроблена нова методика аналізу інформаційної структури
речення з наявним адвербом у корпусах текстів з урахуванням змін базового порядку слів в англійській
мові за період 1150–1690 років її розвитку та укладено її корпусну анотацію. Апробована розширена
схема тегування актуальної та нової інформації в багатоярусних діахронних корпусах, яка ґрунтується
на теорії репрезентації дискурсу (1-й ярус) та топіка / фокуса речення (2-й ярус). Зроблено припущення
про те, що в результаті зміни базового порядку слів у середньоанглійській мові з’являється необхідність
для виникнення нових маркерів інформаційної структури речення як ‘терапії’, зокрема, для адитива
even. Установлено, що в давньоанглійській мові він був адвербом зі значенням ступеня та способу
дії, а вже в середньоанглійській мові починає функціонувати як рестриктивний (ексклюзивний або
уточнювальний) чи скалярний адитивний адверб. Доведено, що останній маркує в реченні компонент,
який виражає міративний фокус і вказує на неочікувану інформацію в дискурсі, зумовлюючи
інвертований порядок слів у реченні з переміщенням Х-елемента ліворуч. Проведений аналіз
корпусних даних англійської мови другої половини XV–XVII ст. показав, що в результаті закріплення
SVO порядку слів у цей період зростає частота вживання even як фокусувального адверба, який
здебільшого маркує міративний фокус.
