Abstract:
Статтю присвячено дослідженню лексико-семантичних засобів вербалізації поняття “аномалія”
в німецькій мові. Визначено, що будь-яка аномалія пов’язана з наявністю норми, а разом вони являють
собою феномен людської свідомості. Розмежовано синонімічні терміни аномії і аномалії. Розглянуто
онтологічний, соціологічний і психологічний аспект вивчення аналізованого поняття. Описано лексико-
семантичне поле “Anomalie” в німецькій мові, визначено ядро поля, до якого належать лексеми anomal,
Anomalie. Простежено етимологію і семантичний склад аналізованих лексем, що дозволяє виділити такі
ключові семи: 'відхилення', 'феномен', 'відрізнятися'. Установлено приядерну зону поля з лексичними
одиницями, які позначають відхилення від норми і входять разом із лексемою Anomalie до одного
синонімічного ряду, об'єднаного спільною семою. Визначено периферію лексико-семантичного поля
“Anomalie”. З'ясовано, що параметричні прикметники відіграють значну роль у вербалізації аномальності
в німецькій мові, адже позначають розміри об'єктів, що відхиляються від середнього значення.
Проаналізовано прикметники, які виражають позитивну або негативну оцінку за ознакою "незвичайний,
ненормальний". Простежено протиставлення аномалії нормі на лексико-граматичному рівні на прикладі
лексичних одиниць із суфіксом -los і відповідних антонімів. Розглянуто власні назви у вигляді
складених іменників із соматичним значенням, які фіксують аномальні явища і патологічні властивості
для ідентифікації об'єктів. Представлено фразеологічні соматизми, які відображають аномалії людського
тіла, а також їхню класифікацію за різними типами тілесних об'єктів. Компонентний аналіз семантики
описаних лексичних і фразеологічних одиниць засвідчив наявність поняття “Anomalie” в німецькій
лінгвокультурі і виявив національно-культурні особливості його вербалізації.
