Abstract:
У цьому науковому дослідженні розглядаються вірші Біргіт Крайпе, Фолькера Зілафа та Міхаеля Донгаузера, щоб проаналізувати різні ролі епітету в поетичному тексті. Згідно з аналізом творів цих поетів, було виявлено, що епітет відіграє важливу роль у формуванні поетичної атмосфери, викликаючи емоційні реакції та сприяючи кращому розумінню тексту. Дослідження поезії Біргіт Крайпе, Фолькера Зілаффа та Міхаеля Донхаузера показує, що цей епітет допоміг створити особливу поетичну мову, яка збагатила виразність і глибину тексту. Кожен поет використовував цей епітет по-своєму: Крайпе створюває мальовничі образи, Зілафф спонукає до філософських роздумів, Донхаузер стирає межі між реальністю та уявою.
Отримані результати не лише розширюють наше розуміння поетичної мови, але й підкреслюють важливість епітету як стилістичного засобу в поезії. Дослідження епітету у віршах Біргіт Крайпе, Фолькера Зілаффа та Міхаеля Донгаузера відкриває нові перспективи для літературознавства та мовознавства, демонструючи, наскільки цей засіб може збагатити та поглибити літературні твори.
