Abstract:
Актуальність теми дослідження. Сучасна міжнародна система захисту прав
людини з періоду формування – після прийняття Статуту ООН і в подальшому
розробки і прийняття окремих міжнародно-правових та інших договорів –
продовжує розвиватися, і, одночасно стає також об'єктом і предметом вивчення
цієї системи на науковому і доктринальному рівнях. При цьому історичні та
юридичні факти в контексті дії концепції прав людини і його основних свобод все
більше свідчать про те, що поступово відбувається розширення їх обсягу. Також
відбуваються і серйозні зміни у функціонуючій міжнародній системі захисту прав
людини, пов'язані, зі скасуванням на універсальному та регіональному рівнях
старих і створенням нових контрольних органів, а також окремих процедур. Всі ці
заходи покликані оптимізувати правозахисну діяльність даних структур
відповідно до інтересів суспільства, а також з врахуванням нових загроз і
викликів, які є, зокрема, наслідком науково-технічного прогресу. Все
вищевикладене дозволяє зробити висновок про те, що міжнародна система
захисту прав людини, незважаючи на наявність у наш час розгалуженої системи
органів та нормативних актів, покликаних контролювати дотримання прав
людини, не є ідеальною, має ряд прогалин та недоліків, які потребують
детального дослідження, що й зумовлює актуальність даної теми.
Мета дослідження полягає в тому, щоб комплексно проаналізувати
минулий, нинішній стан, а також перспективи розвитку міжнародно-правової
системи захисту прав людини.
