Abstract:
У дисертації вперше в українському літературознавстві проаналізовано моделювання етнічної ідентичності в автобіографічній тетралогії Ричарда Родрігеса, видатного сучасного мексикано-американського письменника. Ричард Родрігес вніс чимало дискусійних питань у мексикано-американську літературу, ставлячи під сумнів категорії етнічної приналежності, ідентичності, раси, класу. Автобіографічна проза Ричарда Родрігеса зображує його надзвичайно напружене ставлення до спадщини та підводних каменів, які чекають на перехресті культурних практик. Письменник довгий час знаходився поза каноном літератури чикано і вважався «аутсайдером», оскільки заявив, що він не є представником меншини, а прихильник асиміляції іммігрантів у більш широке мейнстрімівське американське суспільство. Ричард Родрігес наголосив на привілеюванні індивідуальної самості над колективною ідентичністю. Дослідження зосереджено на розгляді формування етнічної ідентичності автобіографічного наратора Ричарда Родрігеса та еволюції його поглядів на природу поняття «самоідентифікація». Крім того, коли мексикано-американці поступово стають найбільшою етнокультурною групою Сполучених Штатів Америки, питання ідентичності, асиміляції, гетерогенності, гібридності, які піднімав письменник, є актуальними та важливими.
