Abstract:
Порівняння, як один із класичних тропів, з давніх часів привертає увагу лінгво-стилістів. Їх вважають добре вивченими, тому дослідники шукають нових секретів художньої мови. Ці секрети існують, дещо з них уже знайдено, але й порівняння приховує багато таємниць. Український філолог та мислитель О.О. Потебня стверджував, що порівняння – це не просто троп, а основа людського мислення. Воно ґрунтується на асоціативності та рухається від відомого до невідомого. З точки зору компаративної структури, це шлях від об'єкта до суб'єкта. Цей шлях пізнавального порівняння, яким йшло і йде людство, пізнаючи світ, повторюється й у художньому порівнянні. Однак художнє порівняння слугує не стільки пізнанню суб'єкта, скільки глибшому й емоційнішому розкриттю його сутності. Отже, поглиблене дослідження порівнянь у китайській мові, зважаючи на їх складність, різноманіття та фундаментальну важливість для мови загалом і художньої мови зокрема, залишається нагальною потребою.
