Abstract:
Полісемія є органічною властивістю людської мови, що, з одного боку, визначає можливості людського мислення пізнавати світ, а з другого – подає уявлення про нього економним способом, номінуючи нові поняття вже використаними в обігу мовними одиницями. Семантичні зв’язки між значеннями полісемантичного слова в лінгвістиці досліджували Р. А. Будагов, Л. М. Веклинець, В. П. Даниленко, О. М. Демська, Г. І. Кузьменко, Л. А. Лисиченко, Л. В. Рогач, В. М. Русанівський, Л. О. Симоненко, Л. В. Туровська, Д. М. Шмельов й інші.
Український мовознавець і дослідник полісемії О. О. Тараненко вважає, що полісемічні явища найширше представлено в лексиці, що пояснюється більш індивідуальним, конкретнішим характером лексичних значень порівняно з іншими типами мовного значення і, відповідно, їхньою більшою кількістю та різноманітністю.
Така різноманітність притаманна і китайській мові, що можна зустріти і в китайській науково-технічній термінології.
