Idiomatic space of the concept motherland in the English and Ukrainian languages

Abstract

Статтю присвячено дослідженню вербалізації концепту батьківщина / motherland в українській та англійських мовах. З огляду на трагічні події в Україні та соціополітичні ситуації в Британії, поняття Батьківщини набуває особливого резонансу, що і визначило актуальність цього дослідження. Описано теоретичні засади дослідження концепту батьківщина та motherland; розкрито сутність концепту у філософському осмисленні; проаналізовано згаданий концепт у мовах, що досліджуються, з діахронічної та синхронічної перспектив. В українській етносвідомості концепт батьківщина асоціюється з домівкою, родиною і викликає теплі почуття, хоча ілюзії ідеалу вже відсутні. Британська homeland дещо інша: багата історія часто викликає почуття гордості, однак багато уваги приділяється проблемам, наприклад, відсутність єдності. Спільними основними когнітивно-інваріантними архетипними константами обидвох народів як нащадків індоєвропейців є: доброзичливість, патріотизм, гостинність, успішність. У процесі історико-культурного розвитку кожного етносу ці константи набули відмінних варіантних профілей: раціональна доброта характерною є для англійців, тимчасом відверта, щира – для українців; абстрагованість у вираженні почуттів до рідної країни – для англійців та близько-інтимне ставлення до Батьківщини – для українців; відчуття національної переваги над іншими народами – як стереотип англійців та зацікавлене ставлення до іноземців як стереотип українців. Лінгвокультурний концепт батьківщина дослідники класифікують як абстрактний, загальнолюдський, однак, як показує глибша його реконструкція, він має яскраво виражене етнокультурне маркування.