Вербалізація концепту слово в художній творчості Мирослава Дочинця

Abstract

У статті описано структуру та засоби вербалізації одного з базових концептів в індивідуально- авторській концептуальній картині світу Мирослава Дочинця – концепту слово. Доведено, що наскрізний культурний концепт у творчості письменника пов’язаний із духовною сферою, із вірою й моральністю людини. Він доволі частотний, зокрема в інтертекстемах – заголовках творів та їхніх епіграфах. Описано складники ядерної, приядерної та периферійної зон концептополя, що актуалізують поняттєвий, образний і ціннісний компоненти в структурі концепту слово. Визначено тривимірність слова у творах Мирослава Дочинця: містичне – креативне – дуалістичне, що метафорично вербалізовано у власне метафорах, порівняннях, персоніфікаціях, епітетах. Наведені в статті мікроконтексти з творів письменника-мислителя виразно засвідчують залучення до концепту компонентів морально-етичного й ментального планів, пов’язаних із реалізацією дихтомій своє – чуже, добро – зло, правда – брехня, з ототожненням слова з людиною, з її народом. З’ясовано, що це виходить за межі тлумачення цього концепту, вербалізованого в тлумачних словниках української мови, і засвідчує його оригінальність у когнітивному континуумі, його глибоке філософське підґрунтя, втаємничену сутність і архетипний характер, що зумовлено тяжінням письменника до фольклорного, християнського сприйняття довкілля. Опис вербалізованого концепту, по-перше, може бути корисним для укладання семантичного словника української мови і розширення словника мови творчих особистостей України другої половини ХХ – початку ХХІ століття; по-друге, може стати в пригоді в процесі вивчення української мови як іноземної, тому що продукує ілюстративний матеріал для пізнання глибинних смислів національної концептосфери.