Abstract:
Литва спеціалізується у наступних сферах міжнародного туризму:
екотуризм – спостереження за птахами, природні стежки, велосипедні
прогулянки, катання на лижах, змагання на відкритому повітрі; культурнопізнавальний туризм – архітектура, історія, мистецтво, національна кухня,
події культурного життя, видатні особистості, медичний та оздоровчий
туризм; водолікувальні процедури; діловий туризм - конференції, семінари та
виставки; сільський туризм; міський туризм «довгий вікенд». У Литві
найбільш розвинені напрями: медичний та оздоровчий туризм,
водолікувальний та сільський туризм.
Отже, Литва зрозуміла необхідність збереження та турботи про свої
природні, історичні та культурні пам'ятки. Природні ресурси мають значення
для розвитку туризму. Незважаючи на те, що Литва пережила період
«планового соціалізму», вдалося зберегти її специфічні особливості. У країні
були створені національні та регіональні парки, що поєднують у собі
природні та етнокультурні цінності, і вони стали так званими точками
тяжіння для туристів.
Дослідження та аналіз досвіду Литви щодо розвитку культурно –
пізновального туризму та його подальше впровадження в українському
контексті є надзвичайно важливим завданням, яке може внести суттєвий
внесок у розвиток туризму в Україні та покращення якості обслуговування
туристів.
