Abstract:
Казка – з перших місяців нашого життя й до кінця
нашого віку вчить нас бути кращими людьми, та формує нашу приналежність до
культури. Саме тому вона є предметом незмінного інтересу як літературознавчих так
і лінгвістичних студій. Ґрунтуючись на фрагментарності досліджень стилістичної фігури
персоніфікації, в контексті досліджень китайського казкового дискурсу в площині
семантики, структури та функціонування, та виходячи з потреб сучасного
українських літературознавчих студій у розширенні наукових розвідок, у таких
ключових для сучасного світу категоріях культурної комунікації. А також,
ґрунтуючись на потребі соціо- та етнолінгвістики у розширенні наявних знань, наша
робота набуває актуальності.
