Структурно-семантичні особливості міжмовних омонімів у турецькій і українській мовах

Abstract

Метою цього дослідження є аналіз функціональних та структурно-семантичних характеристик українсько-турецької міжмовної омонімії. У цьому дослідженні вперше проведено всебічний структурно-семантичний аналіз міжмовних омонімів турецької та української мов, що враховує як мовні, так і культурні аспекти їх формування. Практичне значення роботи полягає в можливості застосування отриманих результатів у перекладацькій діяльності, викладанні турецької та української мов, а також у сфері міжкультурної комунікації. Результати можуть бути корисними для розробки навчальних матеріалів та стратегій уникнення перекладацьких помилок.