Abstract:
У статті розглянуто природу іншомовного акценту як динамічного мовленнєвого явища.
Окреслено його особливості в мовленні білінгвів на сегментному та супрасегментному рівнях
мови, які чітко відрізняють цей акцент від мовлення носіїв цільової мови. Студенти, які вивчають
іноземну мову, часто стикаються з різноманітними комунікативними труднощами через наявність
у їхньому мовленні іншомовного акценту, що виникає під впливом особливостей рідної мовної
системи, фонетичного досвіду та мовленнєвих звичок. Автори статті тлумачать іншомовний акцент
як своєрідне динамічне мовленнєве явище, що характеризується сукупністю типових відхилень
від нормативної вимови, притаманних іншомовному мовленню більшості мовців. Узагальнено
теоретичні аспекти іншомовного акценту в мовленні білінгвів і визначено вплив сегментного (окремі мовні звуки) і просодичного (ритм, наголос, інтонація) рівнів мови на виявлення
варіативності іншомовного акценту. У статті також розкрито поняття іншомовного акценту
та його основні лінгвальні та позалінгвальні ознаки, детально представлено його типологію, а
також співвідношення дистинктивних ознак мовлення білінгвів, що домінують в артикуляційній,
акустичній та аудитивній сферах. Дослідження додатково підтверджує, що ключові причини та
розбіжності фонетичних відхилень на обидвох рівнях, а саме сегментному та просодичному, є
відмінними. Особливу увагу приділено природі походження іншомовного акценту в мовленні
білінгвів у межах добре сформованої когнітивно-дискурсивної парадигми. Представлено
ґрунтовне та комплексне теоретичне підґрунтя для аналізу взаємодії когнітивних інтерферуючих і
мовних інтерферованих елементів у фонетичній системі англійського мовлення носіїв української
мови, що допомагає краще зрозуміти механізми формування та корекції іншомовного акценту.
