Емпатія як чинник ефективної соціальної взаємодії в академічних групах

Abstract

Дослідження «Емпатія як чинник ефективної соціальної взаємодії в академічних групах» присвячене вивченню ролі емпатії в удосконаленні соціальної взаємодії здобувачів освіти у навчальному середовищі. У роботі представлено теоретичний аналіз основних підходів до розуміння емпатії, її визначення в психологічній науці та впливу на якість міжособистісної комунікації. Особливу увагу приділено аналізу проявів емпатії у студентських академічних групах та її значенню для гармонійного розвитку особистості й професійного становлення молоді. Емпіричне дослідження, проведене в рамках роботи, охоплює здобувачів освіти першого, третього та четвертого курсів Київського національного лінгвістичного університету. Вибіркова структура дослідження враховує різні етапи професійного становлення (адаптація, оволодіння та реалізація), що дозволяє простежити динаміку розвитку емпатичних здібностей. Використано низку методів дослідження для визначення рівня емпатії, її впливу на ефективність соціальної взаємодії та взаємовідносин у навчальних групах. Отримані результати проаналізовано, інтерпретовано та співвіднесено з теоретичними засадами. На основі емпіричних даних розроблено практичні рекомендації, спрямовані на розвиток емпатії серед здобувачів освіти і викладачів. У роботі запропоновано стратегії вдосконалення психо-емоційного клімату в академічних групах, а також заходи, які сприяють формуванню емпатичних здібностей і покращенню міжособистісних комунікацій. Отримані результати сприяють кращому розумінню ролі емпатії в освітньому процесі та створюють передумови для подальших досліджень цієї тематики.