Abstract:
У статті досліджено структурно-семантичні особливості термінологійних одиниць ділового
туризму в Німеччині в межах порівняльного аналізу англійсько- та німецькомовних термінів,
що функціонують у межах індустрії MICE (укр. зустрічі, інсентиви, конференції, виставки).
Акцент зроблено на мовну динаміку термінів упродовж 2020–2025 років, що супроводжувалася
глобальними трансформаціями – пандемією COVID-19 та повномасштабною війною в Україні, і як
наслідок, активне використання цифрової моделі ділової взаємодії. У дослідженні проаналізовано
150 англійсько- і німецькомовних термінів, виявлено характерні структурні моделі побудови
термінів (складні іменники, акроніми, запозичення) та визначено їхні семантичні ознаки
(багатозначність, синонімія, інтернаціоналізми). Описано спроби стандартизації термінології,
її відображення в освітніх програмах для студентів-туризмознавців, а також запропоновано
мікрокласифікацію термінів ділового туризму та пріоритетні лексичні моделі.
Проаналізовано позиції Німеччини як провідної країни ділового туризму в Європі. Також
розглянуто географічну диференціацію на прикладі окремих земель: Баварія, Гессен, Гамбург,
Баден-Вюртемберг, а також адміністративно-організаційні механізми туристичного управління.
Описано роль профільних організацій – Федеральної асоціації туристичної галузі (BTW), Німецької
туристичної асоціації (DRV), Національного комітету туризму (DZT), Асоціації муніципального
туризму (DTV).
Методологічну основу становлять методи системного аналізу, порівняльної лінгвістики й
аналізу терміносистеми. У статті запропоновано мікрокласифікацію термінів ділового туризму,
виявлено пріоритетні лексичні моделі й проаналізовано сучасні мовні тенденції, що формують
термінологійний ландшафт німецького туристичного дискурсу. Результати можуть бути
корисними у наукових і прикладних лінгвістичних дослідженнях, фаховій підготовці кадрів,
розвитку лексикографії та професійної комунікації у сфері туризму.
