Короткий опис(реферат):
Стаття висвітлює проблему інтерпретації денотативного аспекту семантики паремій німецької
мови на позначення геронтогенезу. Відібрані дев’яносто три паремії класифіковано в п’ять
тематичних груп: зовнішні зміни, стан здоров’я; суспільні уявлення; емоційно-особистісна сфера;
пізнавальна сфера (наведено у порядку зростання). Найменшими є групи німецьких паремій,
які тематизують зовнішні зміни та стан здоров’я людей поважного віку. Проміжною є група
німецьких паремій, що фіксує суспільні уявлення про людей похилого віку. Найчисленнішими
тематичними групами виявилися емоційно-особистісна сфера та пізнавальна сфера. Крім того,
ця стаття має на меті надати додаткові нюансовані інсайти та сприяти глибшому розумінню
цих важливих лінгвістичних і культурних феноменів. Результати дослідження свідчать про
релевантність емоційно-особистісної та пізнавальної сфер діяльності людей поважного віку для
німецькомовного суспільства. Зафіксований у пареміях психологічний портрет старості охоплює
широку палітру когнітивних та психічних змін. Німецькі паремії на позначення геронтогенезу
візуалізують явища дійсності: зморшки шкіри та посивіння волосся, стан здоров’я, впертість,
занижений рівень емпатійності, тягу до затишку, вразливість людей похилого віку, страх
смерті, життєвий досвід та мудрість або її відсутність, силу старості, здатність навчатися чи її
відсутність, незворотність старості, завчасну підготовку до старості, зневажання суспільством
людей похилого віку, стереотипні уявлення про жінок похилого віку, про низьку результативність
роботи, засудження кохання між представниками двох поколінь – старого й молодого, настанови
щодо сприйняття осіб поважного віку. Перелічені явища позамовної дійсності мають різну конотацію, проте унаочнюють денотативний аспект семантики німецьких паремій на позначення
геронтогенезу.
