Abstract:
У магістерській роботі досліджується риторика спокути у межах
кінематографічного Всесвіту Marvel як складний багаторівневий механізм
моральної трансформації персонажів. На основі теоретичних підходів
класичної, модерної та постмодерної риторики розглянуто, як концепти
провини, каяття, самопожертви та моральної відповідальності формують
основу для процесу редемпції у художньому дискурсі.
Особлива увага приділена аналізу двох кейсів — Локі та Наташі Романов
(Black Widow) — як прикладів різних моделей риторичного та етичного
відродження: іронічно-рефлексивної та трагічно-жертовної. Через
порівняльний аналіз виявлено, що Marvel інтегрує філософські, культурні й
психологічні аспекти спокути у багатошарову наративну структуру, де
моральна еволюція персонажів подається не як шаблонна кінематографічна
арка, а як процес самопізнання, вибору та етичного діалогу.
У роботі також досліджено візуальні та лінгвістичні патерни моральної
трансформації, що підсилюють риторичну переконливість і емоційну глибину
сюжетів. Таким чином, дослідження демонструє, що риторика спокути у
Marvel функціонує як засіб гуманізації супергеройського наративу, сприяючи
формуванню нової етики героїзму в сучасній популярній культурі.
