Abstract:
Кожна мова світу має у своєму арсеналі потужну зброю, що допомагає
забарвити та збагатити його, передати всі відтінки значень – це фразеологізми. Без
орієнтування у фразеології людина не здатна оцінити експресивність та виразність
мови, зрозуміти жарт, гру слів, але й часто просто сенс сказаного.
Часто під час передачі певної думки «звичайні» слова можуть немати
сильного впливу і тоді на допомогу приходять вони – фразеологізми. Наприклад
порівняймо: «Я пояснила чому себе тоді так поводила, але він не розумів» та «Я
пояснила чому себе тоді так поводила, але він дивився на мене, як баран на нові
ворота». Очевидно, що друге речення, хоч і є грубим, але точно передає відчуття
мовця.
Фразеологічні одиниці – це найвиразніша частина словникового складу мови
не лише окремої людини, а цілих країн. У кожної нації у всі віки були вирази, які
характерні саме їм, які відображають притаманні їм звичаї, культуру народу.
Актуальність теми зумовлена недостатньою розробленістю італійсько українського напрямку та складністю перекладу фразеологічних одиниць, що може
спричинити лінгвістичне та культурне непорозуміння.
Мета дослідження – аналіз походження фразеологічного образу в
українській та італійській мовах, систематизація основних шляхів та прийомів його
передачі при перекладі, а також пошук оптимального рішення для адекватної
передачі таких мовних одиниць.
