Засоби відтворення соціокультурних лакун у міжкультурній італійсько-українській комунікації

Abstract

Італійська та українська мовні картини світу сформувалися під впливом відмінних історичних, соціальних і культурних чинників. Тому під час міжкультурної взаємодії між українськими та італійськими комунікантами виникає значна кількість лакун - назв реалій, культурно маркованих одиниць, концептів, традицій, соціальних інститутів, поведінкових моделей тощо. Ці елементи потребують адекватних перекладацьких рішень, здатних забезпечити точне відтворення культурного змісту в умовах різнорівневих культурних розбіжностей. Актуальність дослідження зумовлена тим, що соціокультурні лакуни є однією з найбільш проблемних категорій у міжмовній комунікації, оскільки їхнє відтворення виходить за межі лексико-семантичної відповідності та торкається глибинних рівнів культурного досвіду. Для перекладача важливо не лише передати зміст незнайомої культурної одиниці, а й зберегти її прагматичний потенціал, функціональне призначення, культурні конотації. Незважаючи на наявність значної кількості досліджень лакунології та перекладацьких трансформацій, питання засобів відтворення саме італійських та українських соціокультурних лакун у двосторонньому міжкультурному просторі досліджене недостатньо повно. Це зумовлює потребу в комплексному аналізі феномену лакун у перекладі між італійською та українською мовами з урахуванням сучасних лінгвістичних підходів та комунікативно-прагматичних чинників.