Abstract:
Актуальність дослідження ономатопеїчної лексики сучасної японської мови зумовлена її особливою роллю в системі мовних засобів, що відображають національно-культурну специфіку мовної картини світу японців. Ономатопеї, або звуконаслідувальні та звуковідтворювальні слова, становлять унікальний пласт японської лексики, який не лише передає звукові явища, а й виражає широкий спектр емоційних, сенсорних та психологічних станів. На відміну від більшості індоєвропейських мов, де ономатопеї мають переважно звуконаслідувальну функцію, у японській мові вони охоплюють і візуальні, і кінестетичні, і навіть абстрактні образи, що робить їх важливим засобом мовної експресії та комунікації.
У сучасному мовознавстві спостерігається підвищений інтерес до дослідження взаємозв’язку між мовою, мисленням та культурою, що актуалізує необхідність глибокого аналізу специфічних для певних мов семантичних і функціональних категорій. Японська ономатопеїчна лексика становить особливий інтерес для когнітивної лінгвістики, психолінгвістики та перекладознавства, оскільки вона відображає способи сприйняття та концептуалізації дійсності, характерні для японської культури. Її дослідження сприяє розумінню того, як мовні засоби формують світосприйняття народу та забезпечують ефективність комунікативних процесів.