Abstract:
Дисертація присвячена комплексному вивченню інтермедіальних кодів французького художнього текстотворення ХХ-ХХІ ст. на матеріалі романів Е.-Е. Шмітта «La Part de l’autre», «Lorsque j’étais une oeuvre d’art», «Ma vie avec Mozart», М. Уельбек «La Carte et le Territoire», Ж.-М. Ґ. Леклезіо «Le Procès-Verbal», Е. Вюяр «L'Ordre du jour».
Актуальність дослідження зумовлена зростаючою увагою сучасної гуманітаристики до проблем інтермедіальності як одного з провідних механізмів художнього моделювання реальності, формування семіотичної багатошаровості тексту та трансформації традиційних наративних стратегій. У французькій прозі ХХ–ХХІ ст. інтермедіальні практики набувають системного характеру, відображаючи процеси взаємопроникнення мистецьких кодів і переосмислення меж між вербальним та візуальним, музичним, кінематографічним, документальним дискурсами. Попри значну кількість праць, присвячених інтермедіальності, проблема інтермедіального коду як структурної та семіотичної одиниці французького художнього текстотворення залишається недостатньо систематизованою, що зумовлює необхідність її комплексного осмислення.
