Abstract:
3ВСТУПУ роботі досліджуютьсяперекладацькі трансформації як спосіб досягнення еквівалентності при перекладі.Проблема перекладацьких трансформацій як проблема теорії та практики перекладу традиційно викликає великий інтерес з боку як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, та набуває все більшої важливості.Однак, незважаючи на наявність великої кількості робот присвячених, проблемі перекладацьких трансформацій, серед вчених немає одностайності в визначенні поняття перекладацької трансформації.Актуальністьобраної теми зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку перекладознавчої науки існує необхідність систематизувати й обґрунтувати проблеми перекладу художніх текстів, оскільки лексичні, синтаксичні, стилістичні та інші мовні одиниці становлять найбільшітруднощі у процесі досягнення еквівалентності перекладу. Це пояснюється відсутністю їхніх відповідників у мові перекладу, які б мали ті самі смислові, емоційні та стилістичні конотації, що й у тексті оригіналу. Більше того, дотепер у лінгвістиці, з одногобоку, ще недостатньо визначені найефективніші способи перекладу художніх текстів, з іншого –відомі підходи до вивчення цього питання в перекладознавчій літературі різноманітні, а висновки науковців часом суперечливі. Крім того, виникає також необхідністьвстановлення, систематизації й обґрунтування набору перекладацьких трансформацій, притаманного для перекладу художніх текстів. Метоюроботи є визначення особливостей перекладу гіндімовних художніх текстів українською мовою шляхом встановлення інвентарю перекладацьких трансформацій, застосовуваних для їхнього еквівалентного переклад
