Короткий опис(реферат):
Предметом дослідження є місце прислів’їв та приказок в японській мові, їх структурно-семантичні, стилістичні, типологічні та лінгвокультурологічні особливості, місце у мовній картині світу японців, а також визначення особливостей використання їх у різножанрових текстах сучасної японської
6
мови та у різних стилях мовлення та в повсякденному усному і письмовому мовленні японців. А також аналіз культурних та регіональних відмінностей прислів’їв та приказок в українській та японській мовах. Метою магістерської роботи є комплексне дослідження місця та ролі прислів’їв та приказок з позицій порівняльно-типологічного мовознавства і лінгвокультурології, що передбачає з’ясування кількісних та якісних показників японських прислів’їв та приказок в системі фразеології сучасної японської мови, визначення та обґрунтування структурно-семантичної побудови, порівняльної типології та лінгвокультурології, а також місця в сучасній картині світу японців.
Суть розробки, основні результати:
Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, висновків до всієї роботи, додатків та списку використаних джерел.
У першому розділі розглядаються теоретичні засади дослідження японських паремій, уточнюється поняття «прислів’я та приказки» у працях вітчизняних та закордонний мовознавців, розглядається фразеологія як напрям лінгвістичного дослідження у сходознавстві, а також визначається місце та роль прислів’їв та приказок у фразеології. Крім того, у розділі досліджується типологія прислів’їв та приказок в сучасній японській мові.
Другий розділ присвячений аналізу методології дослідження. У ньому розглянуті сучасні підходи до вивчення фразеології та сформульовані методи вивчення прислів’їв та приказок японської мови, які застосовуються у цьому дослідженні.
Третій розділ присвячений лексико-семантичному, структурному та функціональному аналізу прислів’їв та приказок японської мови. Досліджується особливості використання прислів’їв та приказок у різножанрових текстах та різних стилях японської мови, а також у розділі приділена увага аналізу особливостей перекладу японських прислів’їв та приказок українською мовою. Крім того, у розділі велику увагу приділено використанню прислів’їв та приказок в повсякденному мовленні японців, та проведенню порівняльного аналізу культурних та регіональних особливостей прислів’їв та приказок в японській та українській мовах.
Список використаної літератури налічує 70 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 110 сторінок, з них 85 сторінок основного тексту.
