Abstract:
Розглянуто головні тенденції переосмислення спадщини Шекспіра в творах жанру фентезі. На прикладах текстів Дж. Р. Р. Толкіна, Т. Прачтетта, Н. Геймана і А. Корос- Р. Р. Толкіна, Т. Прачтетта, Н. Геймана і А. Корос-Р. Р. Толкіна, Т. Прачтетта, Н. Геймана і А. Корос- Р. Толкіна, Т. Прачтетта, Н. Геймана і А. Корос-Р. Толкіна, Т. Прачтетта, Н. Геймана і А. Корос- Толкіна, Т. Прачтетта, Н. Геймана і А. Корос-Толкіна, Т. Прачтетта, Н. Геймана і А. Корос- Прачтетта, Н. Геймана і А. Корос-Прачтетта, Н. Геймана і А. Корос- Геймана і А. Корос-Геймана і А. Корос- Корос-Корос-тельової проаналізовано трансформації хронотопу чарівної країни Феєрі та образів її мешканців, нові художні вирішення питання магічного компонента вторинного світу, зокрема, сакрального зв’язку короля з землею; окреслено “гармонізуючі” моделі фен-тезі, в яких простежується полеміку з Шекспіром. Дослідження розкриває стратегії залучення постаті драматурга до фентезійного дискурсу, а також унаочнює загальну схильність авторів фентезі до посилення архаїчного британського наповнення шек-спірівських сюжетів і образів. Приділено увагу залученню постмодерністських та метапрозових стратегій до процесу трансформації шекспірівських моделей
