Abstract:
У статті розглянуто когнітивні механізми набуття художнім символом текстотвірної
значущості з огляду на його інгерентні властивості й середовище функціонування.
Особливу увагу приділено ролі та функціям символіки равлика і метелика в оповіданні Вірджинії Вулф “Королівські сади” (1919 р.) у контексті динаміки ментальних просторів і виявів різнорівневого іконізму. У висновках запропоновано модель інфраструктури символізму в художньому дискурсі – від мережі текстових символів до глобальної символьної матриці.
