Abstract:
У статті розкрито лінгвальні особливості психонаративу в романах Дж. М. Кутзее
шляхом аналізу вербальних, сюжетно-композиційних та оповідних засобів його втілення. Особливу увагу приділено розробці критеріїв (предметно-тематичного, лексикосемантичного, композиційно-оповідного та сюжетного) виокремлення психологізованих контекстів як одиниць психооповіді. Виявлено, що в основі формування та ідентифікації психологізованих контекстів лежить текстове напруження. Запропоновано ландшафтну модель опису психооповіді в художніх творах Дж. М. Кутзее, яка спирається на ландшафт як спосіб подання дій персонажів, розгортання їхньої свідомості та вияву емоцій і почуттів.
