Abstract:
У статті проаналізовано системно-парадигматичні властивості твірних слів,
представлені в словотвірній парадигмі – комплексній одиниці класифікації й опису
словотвірної системи мови, основною функцією якої є системотвірна. Дослідження
проведено на основі зіставлення словотвірної, морфологічної та синтаксичної дериваційної парадигм. Установлено, що слово і речення можуть входити до таких рядів співвідношень, які засвідчують системність морфологічного, словотвірного та синтаксичного рівнів мови. Ізоморфізм між трьома типами парадигм полягає в тому, що ці парадигми становлять своєрідні схеми породження вторинних одиниць з однієї вихідної одиниці. З’ясовано структурно-семантичну специфіку словотвірної парадигми в контексті морфологічної та синтаксичної парадигматики. Визначено, що словотвірній парадигмі властива нестандартність компонентів і менша регулярність порівняно зі словозмінною. Відмінності між словотвірною і синтаксичною дериваційною парадигмами зумовлені передусім специфічними особливостями системної організації синтаксичного рівня мови, а також
багатовимірністю його основної одиниці-конструкції, якою є речення.
