Abstract:
Статтю присвячено проблемам побудови і аналізу моделей дискурсивного конструювання наративу європейської інтеграції в комунікативних практиках Верховної Ради України крізь призму корпусної дискурсології – нової трансцисциплінарної сфери досліджень, що постає як синтез двох мовознавчих дисциплін: дискурсологіі та корпусної лінгвістики. Спираючись на положення конструкціоністської епістемології про те, що соціальні перетворення конституюють і конституюються через дискурс, дискурсивне конструювання наративу європейської інтеграції розглядається як невід'ємна частина розбудови державної політики, а також формування спільних знань та поглядів в українському суспільстві. Водночас, європейська інтеграція як дискурсивний конструкт може змінюватися з часом та / або за різних умов інституційного спілкування. У статті переслідуються дві мети: з'ясувати, наскільки послідовно відбувалося конструювання наративу євроінтеграції у дискурсивних практиках Верховної Ради України у ХХІ столітті, та зробити вклад до формування методологічних засад корпусних досліджень, придатних для аналізу україномовного соціально значущого дискурсу на часовому зрізі. Здійснено спробу поєднання кількісних та якісних підходів для аналізу даних, отриманих у процесі обробки спеціально побудованого електронного корпусу текстів, опублікованих на офіційному веб-сайті Верховної Ради України у період з 2002 по 2017 рр. Результати включають у себе зразки іменування та референції європейської інтеграції у досліджуваних текстах, а також розподіл і динаміку їхнього використання протягом спостережуваного періоду. Виявлені модифікації дискурсивного конструювання європейської інтеграції трактуються на тлі ширшого соціально-політичного контексту. Пропонуються шляхи подальших наукових розвідок, присвячених темі дослідження.
