Abstract:
У статті проаналізовано вторинне функціонування заперечних одиниць у ролі засобів інтенсифікації ознак, виявлено передумови такої транспозиції, зумовлені специфікою мислиннєво-мовленнєвої операції заперечення. Названо типи номінацій, у яких заперечні префікси сприяють формуванню значення крайнього вияву певних ознак. Відзначено уживання заперечних операторів у ролі інтенсифікаторів ознаки у складі фразеологічних одиниць. Систематизовано типи синтаксичних конструкцій, у яких частки виконують підсилювально-заперечну функцію.
Проаналізовано також складнопідрядні речення, у яких заперечні компоненти входять до сполучнослівних єдностей, сприяючи увиразненню кількісно-допустового значення.
