Abstract:
Стаття присвячена проблемі паралельного функціонування в термінології
сучасного українського синтаксису усталених термінів іншомовного походження
та питомих термінів-новотворів. З’ясовано їхні переваги й недоліки. Відзначено семантичну прозорість, умотивованість питомих термінів, доведено їхню здатність легко вступати у внутрішньосистемні зв’язки з іншими компонентами терміносистеми. Обґрунтовано доцільність розвитку лінгвістичної термінології на національній мовній основі. Наголошено на необхідності узвичаєння термінів, що постали на основі питомої лексики, в термінологічному вжитку, рекомендовано віддавати їм перевагу в науковій літературі.
