Abstract:
У статті обґрунтовано статус заперечних предикативів як негомогенних лексико-
граматичних виразників заперечення, з‘ясовано їхні функціональні відмінності від власне-граматичних експлікантів заперечення. Установлено синкретичний характер заперечних предикативів, що поєднують заперечення з вираженням різних модальних значень. Запропоновано семантичну класифікацію таких предикативів, розмежовано стилістично нейтральні та стилістично марковані заперечні предикативи, визначено особливості їх уживання у функціях присудка двоскладного речення та головного члена односкладного речення у сучасній українській
мові. Проаналізовано семантико-синтаксичну структуру речень, породжених заперечними предикативами. Доведено важливу роль заперечних одиниць у реалізації модальних значень неможливості, недоречності, неактуальності, а також деяких оцінних значень.
