Abstract:
У статті розглянуто лексико-семантичні одиниці неології як засіб збагачення
образного українського мовлення та як важливий естетичний компонент авторської
картини світу письменника. Обґрунтовано поняття неологізм, визначено та описано основні різновиди лексико-семантичних неологізмів, які функціонують у сучасній художній жіночій прозі. Зазначені інновації класифіковано відповідно до п’яти параметрів новизни: глосемантичного (неолексеми та неосемеми), генетичного (абсолютні й відносні), актуалізаційного (оживлений архаїзм), сигніфікативно-конотативного (номінативні та номінативно-експресивні), мовно-мовленнєвого (неологізм, оказіоналізм). Підсумовано, що роль сучасних письменниць у розвитку української мови – поліаспектна. Мовні пошуки Люко Дашвар, Лесі Романчук, Ірен Роздобудько спрямовані на віднайдення та розвиток природних, еволюційно вмотиваних змістових одиниць мовомислення.
