Abstract:
Визначено специфіку поняття «люстрація» як складової процесів системної трансформації в країнах Центрально–Східної Європи. Люстрації розглядаються як інструмент правосуддя перехідного періоду, що може здійснюватися у різний спосіб «жорсткий» (відсторонення окремих категорій громадян від публічної сфери) та «м’який» (морального засудження факту співпраці із недемократичним режимом). Охарактеризовано два типи люстрацій: «ранній» та «пізній». Доведено, що модель і тип люстрацій обумовлюють, головним чином, три чинники: спосіб переходу (переговорний/ революційний), рівень репресивності попереднього режиму та конфігурація політичних сил після падіння прорадянських режимів.
