Abstract:
У пропонованій статті ми зупинимося на групі концептів ПРИЧИНА, під якою розуміється дискретний фрагмент екстралінгвальної дійсності, будь-яким чином пов'язаний з ідеєю причини й, ширше, з причинно-наслідковими відношеннями. Ми розглядаємо групу концептів ПРИЧИНА (і причинність як семантичну категорію) у зв’язку з темпорально-аспектуальним комплексом, оскільки і в турецькій, і в українській мовах темпоральний компонент є властивим категорії причинності як другорядний семантичний елемент (порівняймо укр.: через те, що я приходив / приходжу / приходитиму; тур.: geldigim і<;іп /gelecegim ціп; gelmekte оШи£ит ціп /gelmц оШи§ит ціп /gelecek оШи^ит ідіп і т.д.). Метою статті є визначити особливості на контрастивному рівні (схожості й відмінності) в способах концептуалізації причинних (причинно- наслідкових) відношень у турецькій і українській мовних картинах світу, а також у способах вербалізації групи концептів ПРИЧИНА у двох досліджуваних мовах.
