Abstract:
У статті розглядаються словотвірні структурні моделі та семантичні особливості, що притаманні ітеративним типам слів і сталих словосполучень. За структурою часткові редуплікації можна поділити на три основні групи, які співвідносяться з певним типом часткового повторення складових. Важливою ознакою таких редуплікацій є регулярність їхнього творення за конкретною моделлю шляхом змінення голосного або приголосного у подвоєній частині. Більшість часткових редуплікацій з аблаутом представляють собою звуконаслідування, що безпосередньо імітують природні явища: вони семантично пов'язані з мінливим ритмом; з неоднорідними шумами; з коливальними рухами; з просторовими параметрами; з характеристиками стану або дії предмету чи особи, що супроводжуються оцінкою з боку мовця; з дитячими іграми тощо. У цих утвореннях прикметну роль відіграє виразність, звукова символіка складових слова чи словосполучення. За морфологічними ознаками проаналізовані редуплікації складаються, по перше, з субморфемних звуконаслідуваних одиниць; по друге, з одного повнозначного компонента та другого ритмічного відголоску, позбавленого семантичного навантаження; по третє, з двох повнозначних основ або слів. Редуплікація посилює всю композицію, надаючи їй разом з новим концептуальним значенням конотативне, що містить стилістичну інформацію звичайно емоційно оцінного характеру. Як правило, подібні слова не належать до основного словарного фонду – вони займають периферійне положення в словотвірній системі іспанської мови. У зв'язку з цим фактом у дослідженнях мовознавців приділяється небагато уваги визначенню, аналізу і класифікації римованих слів та фразеологічних одиниць, що свідчить про перспективність такого роду студій.
