Лінгвокультурологічна специфіка антропонімів у художньому дискурсі як проблема перекладу (на матеріалі українських перекладів творів Р. Дала)

Abstract

Дипломну роботу присвячено дослідження лексико-семантичних особливостей антропонімів у художньому тексті та специфіки відтворення їх в українськомовних перекладах на матеріалі творів Р. Дала. Власні назви, що утворюють в мові великий пласт лексики, привертають увагу вчених з давніх-давен. Своєрідність власних назв дозволила виділити їх вивчення в окрему науку – ономастику. Спочатку ономастика вважалася прикладною наукою, необхідною історикам, географам, етнографам, літературознавцям, і не виходила за рамки «допоміжної наукової дисципліни», до тих пір поки нею займалися представники цих спеціальностей. тільки люди, тварини, птахи, комахи і навіть неживі об'єкти і вигадані істоти. Таким чином, вибір в якості об'єкта дослідження особистих імен персонажів дає можливість більш глибокого і повного проникнення в поетику художнього тексту, ніж цього можна було б досягти на прикладі будь-якого іншого різновиду ономастичних одиниць, що і визначає актуальність теми дослідження. Метою дослідження є аналіз лексико-семантичних особливостей антропонімів у художньому тексті та їх відтворення в українськомовних перекладах на матеріалі творів Р. Дала.