Abstract:
Статтю присвячено дослідженню ролі метафори в мовленні та мовній адаптації, а також її впливу на ког нітивний, емоційний та комунікативний рівні адаптації біблійних текстів. Вивчення метафори має велике зна чення для різних галузей, таких як лінгвістика, літературознавство, психологія, філософія, мовна практика та
комунікація. Вона допомагає нам краще розуміти природу мови, мислення та сприйняття, а також розкриває багатоцінний потенціал образного мовлення. Основним об’єктом дослідження є адаптація біблійних текстів, зокрема притчі про сіяча, у перекладах на італійську та українську мови, яка згадується в Євангелії від Луки, восьмому розділі. Мета дослідження метафори в цьому контексті полягає в розкритті впливу метафоричних конструкцій на сприйняття, розуміння та емоційне забарвлення біблійних текстів. Основна увага зосереджена на тому, як ці метафоричні конструкції відповідають на потреби та вимоги конкретної аудиторії. Дослідження метафоричних виразів, які використані в біблійних текстах, впливають на сприйняття слухачів або читачів, спонукаючи їх до глибшого розуміння змісту та емоційного зв’язку з біблійними текстами.
