Фонетичні засоби вираження конотативної семантики в художньому тексті (на матеріалі творів Мирослава Дочинця)

Abstract

У статті описано й проаналізовано фонетичні засоби вираження конотативної семантики в художніх текстах сучасного українського письменника-мислителя Мирослава Дочинця. Виділено лексеми із фонетичними показниками конотованості – мовні одиниці (звукосимволічні слова), у яких наявні маркери якісної і кількісної звукової експресії. Фонетично виразними витлумачено слова з кількісною інтенсифікацією окремих звуків і звукосполучень у них, що експліковано, зокрема, в емфатичному розтягуванні звука. З’ясовано, що значно активніше конотативна семантика виявляється через якісну інтенсифікацію окремих елементів фонетико-фонологічної системи сучасної української мови, яка пов’язана зі знаною в мовознавстві теорією звукосимволізму. Яскравим виразником конотації тут виступає звукова інтенсивність чи то першого, чи то останнього слова в реченні. Доведено, що фонетичні одиниці як одні зі структурних складників текстового утворення, зокрема прозового, у поєднанні з іншими складниками (лексико-семантичним, граматичним тощо) відіграють важливу роль в організації цілісної конотативної семантики художнього тексту з усіма її елементами (емотивністю, інтенсивністю, власне семантичним елементом і образним конституентом). Крім того, вони сприяють увиразненню динаміки та естетики художнього тексту. Отримані результати дослідження дозволять розширити можливості вивчення конотативної семантики в художньому дискурсі та поглибити ефективність мовознавчих досліджень у сфері етно-, соціо- та психолінгвістики.